Два храми УПЦ МП Черкащини перейшли на українську мову

У двох храмах УПЦ (Московського патріархату) на території Монастирищенського району Черкаської області мову богослужінь змінено з церковнослов'янської на українську.

Про це повідомляє "Газета.ua".

На зборах громади 136 мешканців сіл Халаїдове, Терлиця, Тарнава та Дібрівка підписалися під зверненням до владики Уманського і Звенигородського Пантелеймона, щоб у двох храмах на території цих сіл служба велася українською. І отримали дозвіл.

"Люди захотіли службу українською, бо на церковнослов'янській мові їм важко розуміти, - зазначив настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці в Халаїдовому Микола Богуславський. - Одна жінка, послухавши вінчання українською, підійшла й каже: "Батюшка, я 20 років вінчання чула, але не знала, про що говорять. А тепер усе зрозуміла".

За словами настоятеля, богослужіння українською мовою було санкціоноване ще 1921 року. Синод єпископів України дозволив це робити у парафіях, де цього бажають люди більшістю у дві третини голосів.

"Мова виховує патріотизм, - підкреслив Богуславський. - Я читав книжку закарпатського письменника Івана Хланти. Він наводить такий приклад. У церкві священик говорить "І ще молимось за Богом бережену Українську державу, уряд і військо її". А по-слов'янськи це звучить так: "Еще молимся о Богохранимей стране нашей, властех и воинстве ея". Cлов'янський варіант не викликає у людини патріотичних емоцій".

За словами священника, коли сталося розділення на Київський і Московський патріархат. УПЦ КП почала асоціюватись з українською православною церквою: "А Московський [патріархат] — ніби російська. Але ми теж українська церква. У багатьох храмах Московського патріархату службу проводять українською. Наприклад, у Києві в Храмі Преображення Господнього".

"Двоє людей звинуватили нас у тому, що хочемо перейти до Київського патріархату, - зазначив настоятель. - Але це не так. Владика Черкаський Софроній сам читає Євангеліє й акафіст українською, і це нікого не дивує. Я пам'ятаю його слова "Ми, мабуть, єдиний народ на світі, який соромиться своєї мови".

Як відомо, у лютому 2013 року керуючий справами УПЦ, митрополит Бориспільський Антоній заявив у Москві, що українська мова може використовуватися для богослужінь в УПЦ (Московського Патріархату).

Дивіться також:

Дядько і брат митрополита УПЦ Володимира були підпільниками ОУН

Амфілохій Почаївський - святий УПЦ МП, який допомагав УПА

В УПЦ МП молитовно пом'янули Петлюру і Коновальця

В Інституті СНД визнали, що російську мову придумали в Україні

Інші матеріали за темою "УПЦ МП"

Інші матеріали за темою "Мова"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.