УПЦ (МП) ГОТОВА ПЕРЕЙТИ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Українська мова може використовуватися для богослужінь в Українській Православній церкві (Московського Патріархату). Це також важливо для служб за кордоном, адже часто українські православні, намагаючись зберегти ідентичність, відвідують храми УГКЦ.

Про це після архієрейського собору РПЦ у Москві заявив перший вікарій Київської митрополії, керуючий справами УПЦ, ректор київських Духовних академії і семінарії митрополит Бориспільський Антоній, повідомляє УНІАН.

"Це питання не релігійного, а культурного спрямування, - зазначив митрополит. - Адже дуже важливо, коли священик може, наприклад, прийняти сповідь у людини, яка спілкується українською мовою".

При цьому він наголосив, що - згідно з прийнятими ще в 1990-х роках нормами - "якщо 2/3 парафіян хочуть службу українською або іншою мовою – жодних питань не виникне". Антоній додав, що на українську мову богослужінь в основному перейшли парафії на Волині, але є такі і в Києві.

Крім цього, митрополит розповів про роботу УПЦ (МП) за межами України.

"У сучасних умовах близько 7 млн українців перебуває за кордоном, і їм також потрібно надати можливість духовної допомоги, - зазначив Антоній. - Ми саме зверталися до архієрейського Собору, щоб розробити гнучкіший і простіший механізм, щоб УПЦ могла направляти туди священнослужителів".

Як приклад митрополит Антоній назвав Італію, де вже в декількох храмах правлять служби православні священики з України.

"У Мілані, наприклад, орендується храм, який входить до юрисдикції РПЦ. Але оскільки там більшість прихожан українці, то і священик направляється з України", - сказав митрополит.

За словами митрополита, сферою уваги УПЦ (МП) є також українська діаспора у Північній Америці: "Якщо брати нашу діаспору, то найбільша кількість наших співвітчизників – у США і Канаді. І тому навіть єпископ, який служить у парафіях УПЦ в Канаді, традиційно направляється з України".

Митрополит Бориспільський Антоній (ліворуч) в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Фото: fotolitopys.in.ua

Актуальність присутності священиків УПЦ (МП) за кордоном викликана також роботою там Української Греко-католицької церкви.

"Нерідко православні українці, опиняючись за кордоном, у прагненні зберегти свою національну і культурну ідентичність починають відвідувати греко-католицькі храми", - ішлося у виголошеній на соборі доповіді митрополита УПЦ (МП) Володимира. Стурбованість викликали і "спроби УПЦ КП організувати свої парафії в діаспорі".

Як відомо, 2-5 лютого 2013 року в Москві відбувся архієрейський собор РПЦ, у якому взяли участь представники 247 єпархій церков, які входять до юрисдикції Московського патріархату.

Українську православну церкву (МП) на соборі представляв 71 митрополит з 73-х, що входять до складу собору. Митрополит Антоній був головою делегації УПЦ МП, увійшов до складу редакційної комісії собору і виголосив доповідь митрополита Київського Володимира про життя УПЦ.

Зараз у переважній більшості храмів УЦП (МП) літургія відбувається церковнослов'янською мовою. Проповідь зазвичай читається українською або російською.

Дивіться також інші матеріали ІП за темами "Релігія" або "УПЦ (МП)"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.