АНОНС: Презентація книжки спогадів про Ніну Марченко

У четвер, 4 квітня 2013 року, о 19.00 в нижньому залі Спілки письменників України (вул. Банкова, 2) відбудеться презентація книги спогадів про Ніну Марченко.

Ніна Михайлівна Марченко (1929-2011) – мати дисидента і журналіста Валерія Марченка, який загинув в радянському ув'язненні.

Її життя – це приклад материнського подвигу та нерозривного зв'язку з сином; це історія честі, порядності та обстоювання правди в системі тотальної брехні; історія доброти посеред імперії зла.

Книга "Матінка Ніна" щойно вийшла друком у київському видавництві "Смолоскип" і містить велике інтерв'ю самої Ніни Михайлівни, яке вона давала Василю Овсієнку, спогади про неї дисидентів Семена Глузмана, Євгена Сверстюка, Мирослава і Люби Мариновичів, Віри Лісової, подруг Валерія – італійки Сандри Фапп'яно та голландки Джекі Бакс, самого Валерія Марченка – на основі його листів до мами, а також тих, хто знав Ніну Марченко вже як громадську діячку після смерті сина.

 

У презентації візьмуть участь:

Семен Глузман, правозахисник,

Євген Сверстюк, письменник,

Протоієрей Валерій Копійка;

Василь Овсієнко, історик дисидентського руху;

Юрій Луканов, журналіст,

Наталія Ксьондзик, головний редактор видавництва "Смолоскип",

Андрій Горбаль, упорядник книги "Матінка Ніна",

Наталія Пуряєва, науковий співробітник Інституту української мови, упорядник книги "Матінка Ніна";

Під час презентації будуть продемонстровані фрагменти відеоінтерв'ю Ніни Марченко (запис Вахтанга Кіпіані) та фільму Юрія Луканова "Хто ви є, містер Джекі?"

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.