Укоопспілка оприлюднила старі фото української кооперації. СЛАЙДИ

Укоопспілка (споживча кооперація України) оприлюднила в мережі Інтернет архів унікальних старовинних фотографій, які відображають історію розвитку кооперативного руху в Україні. Це 85 світлин, окремим із яких вже понад 100 років.

Про це повідомляє прес-служба Укоопспілки.

Фото були зібрані з усіх регіонів України. Більшість з них до архіву передали самі кооператори, яким унікальні фото залишились у спадок. Дещо ж збиралося у вишах, архівах, обласних та районних споживспілках.

"Сьогодні багато хто вважає, що споживча кооперація зародилася на селі, - зазначив голова правління Укоопспілки Владислав Гончаренко. - Історичні факти свідчать про інше – у дорадянські часи ідеологами споживчої кооперації в Україні була інтелігенція, яка бачила у цьому економічну платформу для розвитку України".

За словами Гончаренка, архівні фотографії демонструють різні етапи становлення кооперації, яка фактично, як малий бізнес, залежала від історичного контексту.

На фото зображені пайовики та працівники споживчої кооперації різних часів, магазини системи, ярмарки тощо. Найстаріша світлина датується 1909 роком, вона зроблена під час урочистостей з нагоди 25-річчя першої кооперативної установи Галичини – Товариства "Народна торгівля".

Фото зберегло постаті українських митців: зокрема всесвітньовідомого українського письменника Василя Стефаника (світлина "Курс книговодів сільських кооперативів"), відомого українського архітектора і громадського діяча Василя Нагірного, який разом із Михайлом Грушевським заснували "Товариство для розвою української штуки", що мало значний вплив на розвиток галицької архітектури та мистецтва в цілому.

Фотографії можна подивитися на сайті Укоопспілки і на фейсбуці.

Перше споживче товариство було створене в Харкові 1866 році. Нині створена у червні 1920 року Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка) об’єднує 23 облспоживспілки.

Традиційно основною галуззю діяльності споживчої кооперації України є торгівля. Сьогодні в систему Укоопспілки входить більше 10 тисяч магазинів в різних областях країни, підприємства системи забезпечують роботою 64,5 тисяч українців.

Дивіться також інші матеріали за темою "Торгівля"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.