Чверть росіян не проти відродження монархії. Особливо багато в Москві

Підсумки опитування, проведеного Всеросійським центром вивчення громадської думки (ВЦИОМ), свідчать про те, що громадяни не бажають відродження монархії в країні.

Про це повідомляє РБК.

Лише 11% респондентів заявили, що Росії найбільшою мірою підходить така форма правління, як монархія, що припускає передачу верховної влади у спадок. 82% опитаних схиляються до республіканської форми правління, а 7% росіян вагалися з відповіддю.

У Москві та Петербурзі прихильників монархії більше, ніж у середньому по Росії: соціологи нарахували 19% прихильників цієї ідеї проти 69% "республіканців". У середньому в містах-мільйонерах проживають 10% "монархістів".

У 2006 р. лише 3% росіян заявили, що виступають за монархію і бачать людину, яка могла б зайняти престол. Тепер подібних поглядів дотримуються 4% респондентів.

У той же час 24% опитаних заявили, що в принципі не проти монархії, але гідного кандидата назвати не можуть.

Різко проти монархічної форми правління виступають 67% росіян, які назвали подібну форму реалізації влади "пройденим історичним етапом".

Питання, хто міг би стати російським монархом, викликало найрізноманітнішу реакцію. 6% респондентів впевнені, що престол повинен зайняти представник династії Романових - нащадок останнього російського імператора Миколи II.

На думку 13% опитаних, новий монарх повинен бути політиком чи громадським діячем, обраним на референдумі або "земському соборі". При цьому 2% росіян вибрали відповідь "щось інше". 70% респондентів вважають відновлення монархії неможливим і неправильним.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.