Спецпроект

ФБР розкрило найбільшу музейну крадіжку в історії

Федеральне бюро розслідувань США заявило про розкриття найбільшої музейної крадіжки в історії. Майже 23 роки тому, в 1990 р., був пограбований Музей Ізабелли Стюарт Гарднер в Бостоні.

Про це пише РБК-Україна.

Зловмисники винесли 13 предметів мистецтва на загальну суму 500 млн дол. Напередодні представники бостонського відділення ФБР заявили, що їм відомі особи викрадачів.

За словами співробітників спецслужби, підозрювані є членами кримінального угрупування, що базується в середньоатлантичних штатах США і Нової Англії. При цьому в ФБР відмовилися назвати імена злочинців. Агенти пояснили, що не можуть пред'явити звинувачення у зв'язку із закінченням строку давності кримінального переслідування.

Крім того, з'ясувалося, що викрадені твори мистецтва досі не знайдені. У ФБР припустили, що вони були вивезені в Коннектикут із Філадельфії і що злодії безуспішно намагалися продати їх близько 10 років тому.

Представники відомства зазначили, що в майбутньому обвинувачення можуть бути пред'явлені людині, у якої викрадені картини виявляться на руках, навіть якщо він був лише покупцем. Втім, після невдалої спроби грабіжників здійснити операцію у Філадельфії слід вкрадених предметів мистецтва був втрачений.

Прес-конференція ФБР була присвячена 23-й річниці пограбування Музею Ізабелли Стюарт Гарднер, яке було скоєно 18 березня 1990-го. Зловмисники, одягнені в поліцейську форму, проникли в будівлю і винесли з нього 13 експонатів, включаючи знаменитий "Концерт" Вермеєра, три полотна Рембрандта (в тому числі його єдиний морський пейзаж), а також роботи Мане, Дега і Говарда Флінка.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.