Завтра відкриється інтернет-архів визвольного руху

Понад 10 тисяч раніше не доступних документів - зокрема, про історію ОУН та УПА - міститиме спеціальний електронний архів в інтернеті. Описані електронні копії систематизовані тематично та хронологічно, а сам Е-архів постійно поповнюватиметься.

Про це ІП повідомили ініціатори створення архіву.

З 19 березня цього року "Електронний архів визвольного руху" надаватиме у вільному інтернет-доступі понад 10 000 систематизованих та описаних електронних копій документів з історії ОУН та УПА.

19 березня об 11:00 відбудеться презентація архіву - в головній читальній залі наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка (Львів, вул. Драгоманова, 5).

Планується подальше поповнення архіву документами, які розповідають про минуле ХХ століття в Україні, структури визвольного руху, політичні репресії та діяльність нацистського та комуністичного тоталітарних режимів.

Історики та волонтери проекту зібрали, систематизували та описали документи, щоб зробити більш зручним доступ для колег та усіх зацікавлених.

 

"Це своєрідний збірник документів, над яким, як і над паперовим, працює ціла команда, але це — набагато швидше, дешевше, доступніше. І екологічніше", — зазначив науковий керівник проекту Володимир В’ятрович.

Участь у презентації Е-архіву візьмуть:

- к. і. н. Володимир В’ятрович, керівник проекту, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху;

- к. і. н., Василь Кметь, директор наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка.

Е-Архів забезпечить відкритий доступ до історичних джерел, покращить оперативність у роботі з документами. Користувачі матимуть можливість як переглядати документи на сайті, так і скопіювати електронні копії у форматі .pdf.

Інтернет-адреса електронного архіву - avr.org.ua

Ініціатори проекту переконані, що Е-архів буде корисний дослідникам, історикам, студентам та аспірантам, усім, хто цікавиться історією України, СРСР та Центральної-Східної Європи у XX столітті, подіями періоду Другої світової війни, боротьбою народів СРСР за незалежність, історією тоталітарних режимів та репресій.

Електронний архів українського визвольного рухy — спільний проект Львівського національного університету імені Івана Франка, Центру досліджень визвольного руху з участю Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Його підготовка тривала три роки.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Архіви"

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.