Спецпроект

Скульптури Пінзеля повернулися з Лувру в Україну. ФОТО

27 дерев'яних скульптур Йоганна Пінзеля, які впродовж листопада-лютого виставлялися у паризькому Луврі, повернули до Львова. І поки у музеї Пінзеля протікатиме дах і шукатимуть гроші на його ремонт, скульптури можна буде подивитися у Львівській галереї мистецтв.

Про це у коментарі Zaxid.NET розповіла генеральний директор Львівської галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька.

За словами гендиректора галереї, зараз скульптури – у Львівській картинній галереї, і проходять процес розмитнення. "Ще не відкривали фургони. Спочатку митники повинні зняти пломби, все перевірити, а тоді на ми дивитимемося на стан збереження творів", – додала вона.

Лариса Разінкова-Возницька розповіла, що із 27 скульптур, які виставлялися у Парижі, дев'ять були з Тернопільської області і п'ять – з Івано-Франківської.

"Візитна картка" Пінзеля - "Жертвоприношення Авраама" з костелу в селі Годовиця, зберігається у Львові. Фото: manastiri-basarabene.over-blog.com

Після розмитнення скульптури розвезуть музеями, а львівські залишаться для огляду у галереї на вул. Стефаника, 3.

"Спочатку треба зробити експозицію, а про відкриття виставки творів Пінзеля буде повідомлено трохи пізніше", – сказала вона у відповідь на запитання, коли львів’яни та гості міста зможуть побачити скульптури Іоана Пінзеля.

У січні 2013 року повідомлялося, що у зв'язку з ремонтом костелу кларисок у Львові, де розміщено експозицію єдиного у світі Музею Пінзеля (у приміщенні тече дах), побачити роботи скульптора можна буде у галереї на вул. Стефаника, 3.

Кошти на ремонт даху костелу кларисок, який перебуває у комунальній власності, мають закласти в бюджеті розвитку Львова на 2013 рік.

 Святий Валентин із хлопчиком (скульптура 1750 року) та святий Франциск (1740-ві) із Тернопільського краєзнавчого музею у Луврі. Фото: dw.ua

Виставка робіт Йоганна Ґеорґа Пінзеля в Луврі тривала з 21 листопада 2012-го до 25 лютого 2013 року. Скульптури Пінзеля виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков. З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27.

Вхід на виставку "Йоганн Ґеорґ Пінзель: бароковий скульптор з України XVIII сторіччя" у Луврі. Фото: Павло СОЛОДЬКО

Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району, що на Тернопільщині. Не допомогло навіть особисте втручення міністра культури Михайла Кулиняка.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.