Спецпроект

На честь 8 березня фіни покажуть раритетні літаки

З нагоди 8 Березня розташований у фінському місті Котка Музей повітроплавання буде відкритий з 11:30 до 16:00 протягом усіх вихідних. Це - унікальна можливість побачити його експозицію для тих, хто приїжджає у Фінляндію тільки в холодну пору року, оскільки зазвичай музей працює з травня по вересень.

Про це пише travel.ru.

У музеї представлені раритетні літаки. Тут же можна спланувати літню поїздку в місто, коли відвідувачам пропонується політ на планері під керівництвом досвідченого інструктора. Музей знаходиться в 16 кілометрах від центру, за адресою Lentokentäntie 234, Kymi; вхід до нього безкоштовний.

Серед інших подій у ці дні в Котці - екскурсія російською мовою в Морському центрі Vellamo, яка відбудеться 9 березня о 13:00. Крім того, у розпорядженні гостей - працюючі магазини.

Котка знаходиться на півдні Фінляндії, на березі Фінської затоки, в годині їзди на автомобілі від прикордонного переходу Торфяновка - Валима.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.