Спецпроект

Британський музей зробить копії артефактів Таджикистану

Таджикистан звернувся до Британському музею з проханням зробити кілька копій стародавніх артефактів з так званого "​​амудар'їнського скарбу", для виготовлення яких таджицька сторона передала британцям золото.

Про це пише zavtra.com.ua.

Перші копії артефактів в Душанбе розраховують отримати до Міжнародного дня в Навруз - 21 березня, коли в країні в рамках святкування стародавньої арійської урочистості відкриється новий музей.

У 2007 році прес-секретар президента Таджикистану Емомалі Рахмона закликав керівництво Британського музею повернути скарб в країну, але музей заявив, що жодних офіційних прохань з боку Таджикистану не надходило, додавши, що невідомо походження скарбів.

Таджикистан все ще сподівається, що Британський музей дасть свою згоду на проведення в країні виставки амудар'їнського скарбу. З таким проханням Душанбе неодноразово звертався до керівництва відомого музею, але відповіді так і не отримав.

"Можливо, це пов'язано з побоюваннями британців, що ми можемо не повернути назад колекцію старожитностей, хоча ми давали гарантії безпеки. Ми не отримали конкретної відповіді. Але важливо ще й розуміти, що організація подібної виставки - дороге задоволення, і чи можемо ми собі це дозволити? У когось можуть виникнути питання, але ми впевнені, що англійці фактично врятували ці артефакти від знищення. У нас немає і не може бути ніяких претензій до Великобританії ", - підкреслює Рахім Масов, директор Інституту історії, археології та етнографії АН Таджикистану .

Амудар'їнський скарб або скарби Окса (так його ще називають на Заході), складається приблизно з 170 золотих предметів, вік яких датується періодом правління Ахеменідів (4 - 2 ст. до н. е.). Колекція артефактів була знайдена на руїнах стародавнього городища на березі ріки Амудар'я (Окс) на території сучасного Таджикистану.

Історія цього скарбу оповита легендами і схожа на детективний розповідь.

Стародавня колекція, що складається з жіночих прикрас, монет, статуеток людей і тварин, глечиків, підвісок пройшла величезну дорогу через Таджикистан, Афганістан, Індію, перш ніж потрапити в Лондон.

При цьому вона переходила з рук в руки то купців, то озброєних грабіжників і, нарешті, збиралася по частинах на антикварних ринках.

Більшість предметів були продані на ринках Британської Індії (сучасний Пакистан), деякі були зібрані антикваром Огастусом Уоллстоном Френкс, згодом він заповів зібрані ним предмети зі скарбу Британському музею.

Британці погодилися зробити кілька копій експонатів зі знаменитої колекції, які будуть виставлені в таджицькому музеї.

За словами академіка Рахіма Масов, було замовлено лише кілька копій, оскільки їх виготовлення займає не тільки багато часу, але і дорого обходиться.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.