Спецпроект

На Кіпрі з'явиться плавучий музей

Наступного літа в Лімасолі, що на острові Кіпр, розпочне роботу плавучий музей морської історії і традицій. Він розташується на базі колишнього рибальського судна "Ламбуза".

Про це пише travel.ru.

 

Влітку судно буде пришвартовано в районі Moloss, навпроти католицької церкви, а взимку - в старому порту Лімасола.

Музей був створений на кошти, виділені фондами ЄС. Двощоглове дерев'яне судно довжиною в 25 метрів і водотоннажністю 48 тонн було побудовано в 1955 році в Греції, а в 1965 році прибуло в Фамагусту.

"Ламбуза" перейшла у володіння муніципалітету в 2004 році, після того як уряд ухвалив рішення про виведення з експлуатації частини суден з метою захисту морського середовища. З тих пір вона перебувала на верфі в порту Лімасола. На даний момент йдуть останні підготовчі внутрішні роботи. Зовні "Ламбуза" вже перефарбована в білий колір - саме так вона і виглядала спочатку.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.