ЕКС-РЕСПУБЛІКИ СРСР УСЕ МЕНШЕ НОСТАЛЬГУЮТЬ ЗА СОЮЗОМ

Ностальгія за часами Радянського Союзу все менш властива колишнім радянським республікам.

Про це повідомляє TYT.by із посиланням на Центр інтеграційних досліджень Євразійського банку розвитку.

"Пострадянський простір вже не є єдиним простором. Хіба що Центральна Азія орієнтована в основному на регіон СНД, - розповів директор центру Євген Винокуров. - А Кавказ дуже диференційований. Азербайджан дивиться на Туреччину, Грузія - на Євросоюз, і, перш за все, на США".

За словами Винокурова, для Молдови значення Румунії і Євросоюзу практично збігається зі значенням Росії та України: "Тобто за 20 років ситуація в суспільній свідомості суттєво змінилася".

По-різному оцінили країни та інтеграційні перспективи. Найбільш інтеграційно налаштованим виявився Таджикистан (62% опитаних таджиків вважають, що країни колишнього Союзу в найближчі п'ять років будуть зближуватися). У Білорусі та Росії таких респондентів було по 41%.

Менше за інших вірять у потенціал об'єднання в Азербайджані (27% вважають, що країни СНД будуть зближуватися, 29% - що віддалятися) і Грузії (26% і 15% відповідно).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.