Спецпроект

До 100-річчя знахідки бюста Нефертіті організують виставку

Єгипетський музей у Берліні планує відсвяткувати сторіччя з дня виявлення бюста цариці Нефертіті спеціальною виставкою.

Як повідомляє Lenta з посиланням на Associated Press, на експозиції під назвою "У світлі Амарни" буде виставлено близько 600 об'єктів із запасників музею, які знайшли при розкопках Амарни - там же, де й бюст Нефертіті.

Близько 200 артефактів, що дають уявлення про щоденне життя стародавніх єгиптян, напередодні виставки будуть відреставровані.

Експозиція відкриється 6 грудня 2012 року і триватиме до квітня 2013-го.

Нефертіті була дружиною фараона Вісімнадцятої династії Аменхотепа IV (Ехнатона), який правив у другій половині XIV століття до нашої ери.

Вік погруддя староєгипетської цариці приблизно оцінюється в 3300 років. Імовірно, воно було виготовлене скульптором Тутмосом в 1345 році до нашої ери.

Погруддя Нефертіті на експозиції в Берлінському музеї. Фото: "Вікіпедія"

Бюст Нефертіті був виявлений в 1912 році німецьким археологом Людвігом Борхардтом, який проводив розкопки Ахетатона - столиці фараона-реформатора Ехнатона.

Борхардт вивіз знахідку в Німеччину в 1913 році. Єгипетська влада кілька разів робила спроби повернути бюст, однак німці відкидають претензії.

Колекція Єгипетського музею з 2009 року розташовується в Новому музеї, який був реконструйований на Музейному острові британським архітектором Девідом Чіпперфілдом.

Дивіться також: "Під час революції з музеїв Єгипту зникли сотні артефактів. ФОТО"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.