"Бандерівські питання" цікавлять 5-7% українців - експерт

Переважна більшість громадян України переймається соціальними питаннями, а не фактами з історії. Окремі герої для Сходу і Заходу України – черговий міф, за допомогою якого "дуже зручно керують дурниками".

Про це заявив директор Центру політичного аналізу "Стратагема" Юрій Романенко, повідомляє "Газета.ua".

"Ви знаєте хоч одну людину із Західної України, яка спалила себе через те, що Бандеру не визнали героєм? - зазначив Романенко. - Чи навпаки, ви знаєте хоч одну людину, яка пожертвувала собою заради бюста Сталіна, зруйнованого в Запоріжжі?"

За словами експерта, будь-яка соціологія показує, що "всі ці бандерівські питання цікавлять близько 5-7% населення".

"Перша проблема, що цікавить громадян України, як на заході, в центрі, так і на сході – це питання безробіття і соціальних гарантій, - сказав експерт. - 50-60% хвилює проблема безробіття, далі ЖКГ відсотків 20-30%. Як тільки берете реальні цифри, то розумієте, що маси справді хочуть і, що для них справді важливе".

Читайте також:

Андрухович виступив проти Сталіна і Бандери

"В Україні є ознаки отруєння історією" - історик

Війна пам'ятників. Сергій Жадан про те, як політики ділять нас минулим

"Аеропорт імені Нахтіґалю"

"Маргінальна моя Україна". Сашко Кривенко про гопників від історії

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.