У Печерській Лаврі відбудеться експедиція "Вікіпедії"

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться міжнародна Вікіекспедиція, на яку запрошені гості з Росії, Польщі та інших країн.

Про це повідомляє громадська організація "Вікімедіа Україна".

Початок Вікіекспедиції - 11 травня о 10:00 біля Економічної брами Києво-Печерської лаври.

Під час експедиції проводитиметься збір матеріалів для поліпшення інформаційного наповнення й ілюстрування статей у всесвітній он-лайн-енциклопедії Вікіпедії, які стосуються об’єктів заповідника.

Запрошуються усі, хто хоче долучитися до історії і культури України, дізнатися більше про одну із святинь України та має можливість взяти з собою фототехніку і зробити кілька фотографій для Вікіпедії.

Вікіекспедиції – спеціальний формат зустрічей вікіпедистів, під час яких відбувається експедиція за визначеним маршрутом з метою збору матеріалів для наповнення інформацією під вільною ліцензією проектів Фонду Вікімедіа.

Головний акцент під час вікіекспедицій робиться на фотографуванні цікавих та важливих об’єктів місцевості, до якої ця експедиція проводиться.

Також учасники Вікіекспедиції зможуть зробити фотографії для участі у конкурсі "Вікі любить пам’ятки", який цього року вперше проводитиметься в Україні.

Українська Вікіпедія є найбільшою енциклопедією українською мовою, яка коли-небудь існувала. В ній нараховуються більше 360 тисяч статей. Приміром, у найбільшій паперовій енциклопедії українською мовою – в Українській Радянській енциклопедії було лише близько 50 тисяч статей.

Наразі українська вікі займає 14-те місце за кількістю статей серед 282-х мовних розділів Вікіпедії. 

Вікіпедія – багатомовна он-лайн енциклопедія. Основний її принцип полягає у тому, що кожна людина може її редагувати. При цьому редактори вікіпедії працюють на волонтерських засадах. Вже створено більше 20 млн статей 282 мовами світу.

Києво-Печерська Лавра – одна з найбільших православних святинь України – була заснована у середині ХІ ст. У 1922 році на її базі було створено музейний комплекс, у 1990 році вона увійшла до списку пам’яток Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, а 1996 року було створено Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.