В українські архіви передали спогади бійців УПА з Закерзоння

Напередодні 65-х роковин акції “Вісла” Архіву Центру досліджень визвольного руху передали аудіозаписи 124 спогадів українців Закерзоння (нині територія Польщі), учасників визвольного руху, підпільників ОУН та вояків УПА.

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Канадський кінорежисер Мирослав Іванек та дослідник із Польщі Богдан Гук передали від Українського документаційного центру в Торонто (Канада) Архіву ЦДВР оцифровані спогади учасників підпілля ОУН, вояків УПА.

Режисер Мирослав Іваник розповів: "Це унікальна і, мабуть, найбільша збірка спогадів, які стосуються Закерзоння та подій на цій території під час та після Другої світової війни.  Разом із автором цих записів паном Богданом Гуком ми приїхали до Львова, щоб передати їх Архіву Центру досліджень визвольного руху, для експозиції музею "Тюрма на Лонцького" і Центральному державному архіву зарубіжної україніки".

“Відвідувачам Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” буде цікаво почути живі слова очевидців подій. Торік ми демонстрували спогади дисидентів, думаю, що в кінці травня цього року на “Ночі музеїв” ви вже зможете послухати передані записи”, – зазначив Директор Національного музею “Тюрма на Лонцького” Руслан Забілий.

"Аудіозаписи 124 осіб здійснювалися упродовж 15 років: з 1989 р. до 2000 р. Тривалість записів близько 400 годин, – розповів дослідник із Польщі Богдан Гук. – Все починалося від записів на касети з магнітною плівкою, потім я їх оцифровував, а тепер роблю відеозаписи учасників подій на Закерзонні, які дожили до наших днів".

Оцифровані копії передано до Архіву Центру досліджень визвольного руху, а оригінали зберігатимуться у столиці України, в Центральному державному архіві зарубіжної україніки.

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.