В українські архіви передали спогади бійців УПА з Закерзоння

Напередодні 65-х роковин акції “Вісла” Архіву Центру досліджень визвольного руху передали аудіозаписи 124 спогадів українців Закерзоння (нині територія Польщі), учасників визвольного руху, підпільників ОУН та вояків УПА.

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Канадський кінорежисер Мирослав Іванек та дослідник із Польщі Богдан Гук передали від Українського документаційного центру в Торонто (Канада) Архіву ЦДВР оцифровані спогади учасників підпілля ОУН, вояків УПА.

Режисер Мирослав Іваник розповів: "Це унікальна і, мабуть, найбільша збірка спогадів, які стосуються Закерзоння та подій на цій території під час та після Другої світової війни.  Разом із автором цих записів паном Богданом Гуком ми приїхали до Львова, щоб передати їх Архіву Центру досліджень визвольного руху, для експозиції музею "Тюрма на Лонцького" і Центральному державному архіву зарубіжної україніки".

“Відвідувачам Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” буде цікаво почути живі слова очевидців подій. Торік ми демонстрували спогади дисидентів, думаю, що в кінці травня цього року на “Ночі музеїв” ви вже зможете послухати передані записи”, – зазначив Директор Національного музею “Тюрма на Лонцького” Руслан Забілий.

"Аудіозаписи 124 осіб здійснювалися упродовж 15 років: з 1989 р. до 2000 р. Тривалість записів близько 400 годин, – розповів дослідник із Польщі Богдан Гук. – Все починалося від записів на касети з магнітною плівкою, потім я їх оцифровував, а тепер роблю відеозаписи учасників подій на Закерзонні, які дожили до наших днів".

Оцифровані копії передано до Архіву Центру досліджень визвольного руху, а оригінали зберігатимуться у столиці України, в Центральному державному архіві зарубіжної україніки.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.