У заповіднику "Кам'яна могила" виявлено розтрачу коштів

Співробітники національного історико-археологічного заповідника "Кам'яна могила" (Запорізької області) розтратили 240 тисяч грн бюджетних коштів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на ГУ МВС у Запорізькій області.

За повідомленням міліцейської прес-служби, для проведення досліджень і розробок в області історичних наук на об'єкті культурної спадщини "Кам'яна могила" в жовтні 2011 року був залучений науково-дослідний інститут, з яким через два місяці заповідником був складений акт про здачу-приймання виконаних робіт.

"В перелік таких робіт входило проведення історико-архівних досліджень, фотографування заповідника, підготовка номінаційного досьє тощо, - повідомляють у МВС. - Однак перевіркою доведено, що зазначений акт мав фіктивний характер, оскільки фахівці інституту жодного разу не відвідали заповідник і передбаченої договором документації не підготували".

Відносно посадових осіб заповідника, які незаконно перерахували бюджетні кошти, Мелітопольською міжрайонною прокуратурою Запорізької області порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 364 КК Україні (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки), та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки).

Ведеться слідство.

 

Кам'яна могила - національний історико-археологічний заповідник поблизу Мелітополя в смт. Мирне Запорізької області над річкою Молочною. Пам'ятка давньої культури.

Пагорб, що тисячоліттями служив людям вівтарем для відправлення релігійних обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень - петрогліфів, датованих від палеоліту до середньовіччя.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.