Парламент ухвалив відзначити ювілеї Йосипа Сліпого і Сидора Ковпака

Верховна Рада України ухвалила низку постанов щодо відзначення ювілейних і пам'ятних дат -

Про це повідомляє офіційний сайт ВР.

Йдеться про такі постанови:

- про відзначення 950-річчя заснування міста Тисмениці Івано-Франківської області;

- 125-річчя з дня народження двічі Героя Радянського Союзу, одного з організаторів партизанського руху на Україні в роки Великої Вітчизняної війни Ковпака Сидора Артемовича;

- 120-річчя від дня народження Патріарха Йосипа Сліпого (Йосипа Коберницького-Дичковського);

- 110-річчя з дня народження військового діяча, двічі Героя Радянського Союзу, Маршала Радянського Союзу Москаленка Кирила Семеновича;

- 190-річчя з дня народження Юрія Шкрібляка, класика українського різьбярства;

- 120-річчя з дня народження Юрія Корпанюка, заслуженого майстра народної творчості;

- 110-річчя з дня народження матері-героїні, яка виховала 48 дітей, Олександри Аврамівни Деревської;

- 135-річчя з дня народження Гната Хоткевича;

- 70-річчя героїчної оборони Керчі та Севастополя від німецько-фашистських загарбників в 1942 році;

- 140-річчя з дня народження Богдана Лепкого;

- 120-річчя з дня народження видатного письменника і художника Бруно Шульца;

- 125-річчя з дня народження Олександра Архипенка;

- 360-річчя з часу битви під Батогом;

- ювілеїв закарпатських письменників Івана Чендея та Петра Скунця.

Постанови рекомендують уряду утворити організаційні комітети з підготовки та проведення заходів, затвердити їх план та вирішити питання щодо його фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

У листопаді 2011 року ВР не захотіла відзначати ювілей Йосипа Сліпого.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.