У Харкові затримали робітника архівів, який крав і продавав документи

У Харкові затримана 56-річна співробітниця Державного архіву Харківської області за підозрою в крадіжці документів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на відділ зв'язків із громадськістю ГУ МВСУ в Харківській області,

За словами правоохоронців, затримана вже зізналася у крадіжці.

"Було з'ясовано, що в період часу з літа по осінь 2010 року вона винесла з архіву історичні документи - креслення будівель православних церков, фотографії з особистих справ студентів Національного технічного університету і продала їх за 550 гривень колекціонерові, який частину документів залишив собі, а іншу передав 35-річному харків'янину, - повідомив начальник сектору карного розшуку Київського райвідділу міліції Олексій Зінов'єв. - Той виставив дані на продаж в мережі інтернет".

Слідчий відділ Київського райвідділу міліції порушив кримінальну справу за ч. 1 статті 298-1 (умисне знищення, пошкодження або приховування документів Національного архівного фонду) Кримінального кодексу.

Якщо суд визнає затриману винною їй загрожує штраф від 50 до 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

Як відомо, увагу до зникнення документів з архіву привернув харківський краєзнавець, директор Харківського приватного музею міської садиби Андрій Парамонов. Після його звернення до прокуратури області в архіві почалася перевірка.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.