У Словаччині згорів готичний замок із унікальним музеєм (ФОТО, ВІДЕО)

Kатастрофічна пожежа знищила одну з найцінніших пам'яток Словаччини - готичний замок Красна Горка, розташований на півдні країни.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

"Втрати не піддаються опису, - стверджують журналісти, - А причиною пожежі могло стати те, що біля замка випалювали траву".

В середньовічнім замку, відбудованим на кошти держбюджету кільканадцять років тому, розміщувалися виставки меблів і зброї.

Видно, як випалювали траву

Під час пожежі палаючі балки даху впали всередину споруди, знищуючи виставки і архітектурні деталі замку. Решта була залита водою під час гасіння вогню. Частину експонатів удалося врятувати.

Наразі невідомо, чи вціліла ікона Чорної Мадонни - Красногорської Богоматері, до якої приходять тисячі прочан.  

Красна Горка - один із найкраще збережених замів Середньовіччя у Словаччині. Збудований у XIV сторіччі на високій стрімкій горі, він був перебудований у ренесансовім стилі і вже з 1906 став музейним об'єктом.

Після капітальної реконструкції в 1992 замок був одним із чільних історичних об'єктів у Словаччині

Нагадаємо, в січні цього року в Болграді Одеської області згорів Спасо-Преображенський собор - пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя.

На Галичині за роки незалежності згоріли 103 дерев'яних церкви (у Львівській області - 84, в Івано-Франківській - 19).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.