Російський фільм про війну в Осетії заборонили в Україні (ВІДЕО)

Російський фільм "Август. Восьмого" про війну Росії з Грузією в 2008 році зняли з прокату в українських кінотеатрах.

Фільм про військовий конфлікт 2008 року демонструвався в кінотеатрах Києва всього один день – у четвер, 8 березня, а потім був знятий з прокату.

У київському кінотеатрі "Флоренція" ZN.UA повідомили, що вже в п'ятницю прийшла заборона від міністерства культури. "Прокат заборонили", — сказала співробітниця кінотеатру.

При цьому вона уточнила, що фільм мав вийти у прокат ще кілька тижнів тому, проте його довго не дозволяли.

Трейлер "Август. Восьмого"

Раніше з вимогою заборони фільму до міністерства культури звернулися ВО "Свобода" і грузинська діаспора, які мотивували це тим, що "Август. Восьмого" розпалює міжнаціональну ворожнечу.

Нагадаємо, в Голлівуді теж зняли фільм про війну в Осетії 2008 року.

У 2010 році Мінкульт не видав прокатного посвідчення російському фільму "Ми з майбутнього-2".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.