У НІМЕЧЧИНІ ВПЕРШЕ ПІСЛЯ 1945-го ПРОДАВАТИМУТЬ "МАЙН КАМПФ"

Уривки зі знаменитої книги Гітлера наприкінці січня з'являться в газетних кіосках Німеччини в рамках проекту "Свідчать газети".

Про це повідомляє ТСН.

Вперше після Другої світової війни на прилавках в Німеччині з'являться уривки з відомого творіння Адольфа Гітлера "Моя боротьба" (Mein Kampf).

Надрукувати книгу збирається британський видавець Пітер МакГі в рамках проекту "Свідчать газети". Зокрема, заплановано випуск трьох брошур накладом 100 тисяч примірників. Вони будуть присвячені біографії Гітлера, а також пропаганді та ідеології нацизму.

На лівій сторінці брошури буде надрукований оригінальний текст (взятий із нацистських газет), а на правій - коментар до нього. Брошури поширюватимуться в газетних кіосках.

Ідею підтримав президент Центральної ради євреїв Німеччини Дітер Грауманн. Зі свого боку, Міністерство фінансів Баварії, якому до 2015 року належать авторські права на Mein Kampf, вже оголосило, що збирається юридично виступити проти проекту.

Британський видавець виходить з того, що законодавство не забороняє цитувати історичні документи і що, таким чином, проект "Свідчать газети" нічиї авторські права не порушує.

Офіційний представник видавця Александер Люко розповів, що в разі, якщо продажі будуть успішними, випуск таких брошур може бути продовжено. При цьому він визнав, що "зміст текстів, здебільшого, дійсно викликає огиду".

У грудні 2011 року в Британії продавали "Майн Кампф" із наліпкою "Найкращий подарунок на Різдво".

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.