У Севастополі запустили таки маршрутку зі Сталіним (ФОТО, ВІДЕО)

Автобуси з зображенням Йосипа Сталіна почали курсувати в Іркутську, Тюмені, Читі, Калінінграді та Севастополі.

Про це повідомив один з організаторів акції Lj-юзер gunter-spb.

На підтвердження своїх слів користувач розмістив фотографії маршруток із зображенням Сталіна.

Севастополь. Спершу організатори обіцяли обклеїти тролейбус, потім - автобус, зрештою обмежилися маршруткою

На одному з розміщених фото - мікроавтобус, що курсує в Севастополі, на відео - міський тролейбус із портретом Сталіна в Калінінграді.

Як відомо, раніше організатори проекту "Автобус Перемоги" обіцяли на 7 листопада, до 70-річчя параду 1941 року на Червоній площі в Москві, запустити в Севастополі тролейбуси та автобуси з портретами Сталіна. Українські організатори називали себе "просто громадянами, пов'язаними однією ідеєю".

Громадські діячі вимагали від президента Януковича і генпрокурора Пшонки заборонити розміщення портретів Сталіна на міському транспорті Севастополя. Також свій протест проти цього висловили кримські татари, які в 1944 році зазнали масової депортації з батьківщини в Середню Азію.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.