ДОНЕЦЬКИЙ АЕРОПОРТ НАЗВАЛИ НА ЧЕСТЬ РАДЯНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА

Після гучного найменування аеропорту Львова донецькі депутати і собі знайшли видатну людину, на честь якої назвали летовище.

Про це повідомляє УНІАН.

Комунальному підприємству "Міжнародний аеропорт "Донецьк" присвоїли ім'я видатного композитора Сергія Прокоф’єва, уродженця Донецького краю (він народився в селі Червоне Червоноармійського району Донецької області в 1891 році).

Таке рішення ухвалили вчора депутати Донецької обласної ради.

За словами голови Донецької облради Андрія Федорука, "з ініціативою такого рішення виступив трудовий колектив комунального підприємства, а депутати підтримали такий прекрасний почин".

"Це рішення дозволить нам з одного боку увічнити пам'ять видатного композитора ХХ століття Сергія Прокоф’єва. А з іншого боку, наш аеропорт одержить власне ім'я, що увиразнить його індивідуальність, стане візитною карткою Донецька і області", - сказав голова облради.

Сергій Прокоф'єв. 1918 рік

Наразі ім'я Прокоф'єва носять симфонічний оркестр Донецької філармонії і Донецька державна музична академія.

Сергій Прокоф'єв (1891-1953) - радянський композитор, народний артист РСФСР, лауреат шести Сталінських і Ленінської премії. Один із найбільш популярних композиторів ХХ-го сторіччя. Жив у Петербурзі, потім на еміграції (1918-1936), потім повернувся в СРСР.

Почесний професор Московської державної консерваторії з 1933 року. В 1948-му зазнав нападок за "формалізм" і любов до "західної" музики. Помер у Москві, на 40 хвилин пізніше Сталіна.

Нагадаємо, що 9 листопада Кабмін видав розпорядження про присвоєння державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Львів" імені засновника міста Львова князя Данила Галицього. Цьому передувала громадська дискусія. Чи була така дискусія в Донецьку, не повідомляється.

Тим часом у Криму тривають суперечки щодо назви аеропорту "Сімферополь": кримські татари виступають за присвоєння йому імені радянського льотчика-аса Амет Хан Султана, а проросійські організації хочуть назвати аеропорт на честь фаворита Катерини ІІ Григорія Потьомкіна.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.