Спецпроект

Зневажений герой. До 90-ліття легендарного кримськотатарського льотчика Амет-хана Султана

Російські організації Криму не хочуть, щоб аеропорт носив ім'я радянського аса Амет-хана Султана, а пропонують назвати повітряні ворота Сімферополя на честь... князя Григорія Потьомкіна. Тільки б не кримський татарин!

Ахмет-хан Султан після повернення на базу

25 жовтня виповнилося 90 років від дня народження легендарного льотчика, двічі героя Радянського Союзу, уродженця Криму Амет-хана Султана. В автономній республіці ще минулого тижня розпочалися урочистості зі вшанування пам'яті видатного кримчанина.

Разом з тим депутати Верховної Ради Криму відмовилися дати ім'я уславленого льотчика Міжнародному аеропорту "Сімферополь", як цього просили Меджліс кримськотатарського народу, кримська громадськість, ветерани-льотчики з України, Росії і Франції.

Причин того, чому кримські депутати не захотіли, щоб сімферопольський аеропорт носив ім'я двічі героя Радянського Союзу Амет-хана Султана, знайшлося багато.

Втім, чи не всі, хто був проти того, щоб увічнити таким чином легендарного радянського льотчика, наголошували, що його національність - він був кримським татарином - до цього не має стосунку .

Лідер Російського блоку, депутат Олег Родивілов запропонував назвати аеропорт іменем іншого радянського льотчика, правда, росіянина за національністю. "Я, наприклад, пропонував ім'я льотчика, героя Радянського Союзу Острякова. Мені кажуть - він один раз герой. Але вибачте мене, він загинув у Севастополі! Наймолодший генерал Радянського Союзу! Чим він гірший?!" - зауважив Родивілов.

Інша група депутатів, членів "Російської общини Криму", пропонували дати аеропорту ім'я князя Потьомкіна - мовляв, він дуже багато зробив для Криму, хіба що льотчиком з історичних причин не став.

Депутат-регіонал Володимир Кличников наполягав на тому, що у столиці російського Дагестану Махачкалі вже є аеропорт імені Амет-хана Султана.

За його словами, згідно з нормами Міжнародної організації цивільної авіації, не може бути двох міжнародних аеропортів, названих одним іменем.

Один з ініціаторів присвоєння назви Амет-хана Султана сімферопольському аеропорту, член президії кримського парламенту Абмажит Сулейманов показує довідку: всі міжнародні аеропорти мають спеціальне кодування латинкою і не має значення, яке ім'я вони носять. Він каже, що тепер видно, хто з кримських депутатів займається політиканством.

Лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв заявив, що рішення кримського парламенту ще раз підтвердило високий рівень татарофобії серед частини представників кримської влади.

Він висловив переконання, що з такими приниженнями Амет-хан зіштовхувався і раніше, а зараз їх переживають і живі ветерани-герої, і прості кримські татари.

Амет-хан Султан

Амет-хан Султан народився в Алупці і завжди вважав себе кримчанином та сином кримськотатарського народу. Велику Вітчизняну війну пройшов від першого до останнього дня.

Здійснив понад 600 бойових вильотів, особисто збив 30 і в складі групи - 19 літаків ворога.

Він двічі отримав звання героя Радянського Союзу, представлявся і втретє, але у 1956 році разом із групою високопоставлених партійних, державних і військових діячів з-поміж кримських татар підписав листа до радянського керівництва з проханням дозволити кримськотатарському народу повернутися на батьківщину. Це стало аргументом для влади утриматися від присвоєння високої відзнаки.

Амет-хан Султан був нагороджений також 11 бойовими орденами.

Після війни і аж до своєї трагічної загибелі у 1971 році продовжував літати - випробував літаки. На його рахунку тестування понад 100 типів літаків, за що отримав Державну премію Радянського Союзу і звання Заслуженого льотчика-випробовувача СРСР.

Заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що тема присвоєння імені Амет-хана Султана Сімферопольському міжнародному аеропорту не закрита, громадськість і далі вимагатиме гідного вшанування пам'яті героя.

Схожу думку висловив і голова Ради міністрів Криму Василь Джарти, який пообіцяв повернутися до цього питання після виборів

У серпні нинішнього року Меджліс закликав керівництво України і Криму вшанувати пам'ять уславленого льотчика-героя і надати його ім'я сімферопольському аеропорту.

До цього прохання приєдналися десятки громадських організацій і сотні відомих і простих людей з багатьох країн світу, в тому числі  об'єднання колишніх військових із України, Росії, а також Франції, зокрема, ветерани і нащадки льотчиків відомої ескадрильї «Нормандія».

Джерело: Радіо "Свобода"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.