У представництві ЄС презентували шкільний проект "Я пам'ятаю"

У представництві Європейського Союзу в Україні відбулася перша майстерня зі збереження історичної пам’яті в рамках проекту "Я пам'ятаю".

На першу майстерню зібралися школярі та їхні опікуни-вчителі з найбільш активних євроклубів різних областей України.

До участі в майстерні за конкурсом, оголошеним в рамках проекту “Залучення молодіжних європейських клубів до збереження історичної пам'яті в Україні”, було відібрано 30 представників найбільш активних Євроклубів з різних областей України, що впродовж вересня 2011 року провели інтерв’ю зі свідками Другої світової війни, та надіслали матеріали для розміщення на сайті проекту - iremember.org.ua.

Редактор "Історичної Правди" Павло Солодько розповів про аналогічні проекти ІП - "1939-1945: неписана історія" та "1932-33: історія Голоду" - присвячені збереженню родинних переказів про важливі сторінки історії України.

Керівник проекту зі збереження історичної пам'яті, кандидат історичних наук Вікторія Калашнікова зазначила, що за підсумками початкової майстерні буде вдосконалено методичні рекомендації та оголошено новий конкурс проектів для євроклубів зі збереження історичної пам'яті та діалогу між поколіннями.

Проект "Я пам'ятаю" втілює громадяська організація “Українська асоціація європейських студій” за підтримки міжнародного фонду “Взаєморозуміння і толерантність”.

Євроклуби - молодіжні організації, спрямовані на інтеграцію молоді до ініціатив ЄС; в Україні підтримуються представництвом Євросоюзу та Міносвіти. Загалом в Україні діє близько 1000 євроклубів.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.