ТАБАЧНИК ВВАЖАЄ, ЩО "МАЛОРОСІЯ" - НІЖНА НАЗВА УКРАЇНИ

Міністр освіти Дмитро Табачник не вважає слово "Малоросія" приниженням для України - навпаки, наполягає на його пестливому значенні.

Про це він розповів в інтерв'ю православному журналу "Фома".

"У всіх слов'янських мовах є аналог, який демонструє, що слово "мала" у цьому випадку не є приниженням. Поляки саме так називають серце своєї країни, звідки пішла їхня державність - Малопольська", - переконує Табачник.

Малороси, які створили Імперію. Трилогія

Міністр зазначив, що навіть центральна вулиця Праги в основній та найдавнішій частині міста має назву "Мала країна".

"З самого початку в слові "Малоросія" - ніжність та шанування до батьківщини історичної Русі, її найдавнішому, початковому центру. В тому, як намагаються сьогодні спотворити цю позицію, видаючи Україну за щось принижене та незначне в очах Російського світу", - зазначив міністр.

Генконсул РФ у Львові плутає "руське" і "російське"

На уточнююче питання що Табачник розуміє під словосполученням "Русский мир", міністр відповів так:

"Руський мир - цілком природне поняття, що ніяк не суперечить політичній незалежності її складових частин. ... Завдяки тому, що Україна є частиною "Русского мира", ми отримали можливість долучитися до величезного світу загальноросійської літератури, світу найвеличніших інтелектуальних глибин", - сказав Табачник.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.