Спецпроект

МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ ПОКАЯВСЯ ЗА "ПОЛІТИЧНЕ ПРАВОСЛАВ'Я" - WIKILEAKS

Українська православна церква (Московського патріархату) визнала, що підтримка Віктора Януковича на президентських виборах 2004 року була помилкою.

Про це у своїй депеші до Держдепартаменту від 9 січня 2009 року написав тодішній посол США в Україні Вільям Тейлор, повідомляє УП з посиланням на сайт Wikileaks.

За словами Тейлора, таку позицію УПЦ МП на зустрічі з представником посольства озвучив голова відділу зовнішніх церковних зав'язків Архімандрит Кирил (Говорун).

"Він визнав, що підтримка Януковича під час президентських виборів у 2004 році була помилкою, і підкреслив незалежність української філії Російської православної церкви. Архімандрит Кирило наголосив, що після 2004 року церква стоїть осторонь від політики. Він також зазначив, що УПЦ МП публічно засуджувала неофіційні православні проросійські групи, які робили політичні заяви", - пише посол.

На думку Архімандрита Кирила, в 2004 році існував ризик розколу православного руху через зусилля Віктора Ющенка добитися визнання незалежних від УПЦ МП церков.

Згодом екс-президент України також став причиною внутрішньої кризи у московському патріархаті.  "Говорун сказав, що участь президента Ющенка у святкуванні 1020-річчя Хрещення Київської Русі в липні 2008 року майже викликало розкол в УПЦ МП", - зазначає дипломат.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.