Спецпроект

Музейники звернулися до прокуратури щодо "політичних православних"

Заповідник "Софія Київська" звернувся до прокуратури м.Києва з заявою про несанкціоноване захоронення на території заповідника (біля стін Кирилівської церкви) настоятеля парафії святих Кирила і Афанасія протоієрея Феодора Шеремета.

Про це ZN.UA повідомила директор "Софії Київської" Неля Куковальська. Окрім того, за її словами, документальні свідоцтва події було направлено до Мінкульту і Мінрегіонбуду.

Куковальська повідомила, що жоден державний орган не давав дозволу на це поховання. "Окрім того, благословення на це поховання не дала і Митрополія Української православної церкви", - підкреслила вона.

Прокуратура м.Києва прийняла справу у провадження, передоручивши її Подільській районній прокуратурі.

4 травня представники Союзу православних братств під керівництвом Валентина Лукіяника поховали біля стін Кирилівської церкви протоієрея Феодора Шеремета. Під час поховання стався конфлікт із працівниками заповідника, але до прибуття міліції парафіяни встигли поховати свого пастиря.

Нагадаємо, що музейні працівники перебувають у тривалому конфлікті з місцевою православною громадою, яка використовує храм за домовленістю із заповідником. Особливо він загострився тоді, коли настоятель громади вирішив зафарбувати фрески ХII століття масляною фарбою і винести з храму мармуровий іконостас та ікони Врубеля, оскльки вважали їх неканонічними. Тоді заповідник звернувся до світової громадськості, що зупинило намір настоятеля.

За даними сайту "Релігія в Україні", інша учасниця панахиди за отцем Феодором - регент київського храму в честь ікони Божою Матері "Нев'янучий цвіт" Наталя Савенко, яка раніше служила регентом у Кирилівській церкві, - назвала дії глави Союзу православних братств Валентина Лукіяника провокаційними.

Сайт нагадує, що у 2004 році від стін Кирилівського храму розпочиналися "хресні ходи" політичного характеру на підтримку кандидата на пост президента Віктора Януковича.

Ці марші, витримані у дусі засудженого УПЦ МП "політичного православ'я", організовувалися Валентином Лукіяником і тодішнім настоятелем приходу отцем Феодором Шеремемтою - незважаючи на неодноразові звернення з боку Київської митрополії УПЦ МП до настоятеля з вимогами припинити подібне вплутування церкви у політику.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.