Спецпроект

Археологи проти будь-якого будівництва біля Десятинної

Відбудовувавати Десятинну церкву не можна не лише через те, що це суперечить міжнародному і українському законодавству, але й тому що на Старокиївській горі неможливе жодне будівництво.

Про це йдеться у листі-заяві Спілки археологів України, надісланому голові комісії Київради з питань культури і туризму Олександру Бригинцю.

Так зване відтворення Десятинної церкви є прямим порушенням норм світового памяткоохоронного законодавства: Міжнародної хартії з консервації й реставрації пам'яток і визначних місць, Хартії з охорони та використання археологічної спадщини, Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини, Конвенції ЮНЕСКО про захист світової культурної та природної спадщини.

Її положення вимагають збереження автентичних пам'яток й заперечують реконструкцію (відтворення або створення копій) цих пам'яток.

"Спершу мова йшла про відбудову Десятинної церкви на її колишньому місці. Тепер виникла нова ідея - побудувати іншу церкву не на підмурках Десятинної, але в рамках Старокиївської (Києвої) гори, однак цього категорично не можна робити", - заявив Бригинець.

Археологи пояснили, що будівництво на горі неможливе, бо Старокиївська гора - всесвітньо відома пам'ятка та ключове місце для вирішення питання про походження Києва. Її територія є заповідною археологічною зоною загальнодержавного значення.

Унікальний шар гори містить пам'ятки доби неоліту, трипільського, скіфського та ранньословянського часів, язичницький могильник, князівські палаци, ремісничі майстерні та братську могилу захисників Києва 1240р.

Також археологи звертають увагу на те, що будівельні роботи можуть зашкодити найстаршому дереву Києва - липі, що росте поблизу мурів Десятинної церкви, вік якої становить декілька століть.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.