Спецпроект

УПЦ КП теж хоче відбудувати Десятинну церкву

Українська православна церква Київського патріархату виступає за відновлення Десятинної церкви.

Про це повідомляє "УП.Київ" із посиланням на "День".

"УПЦ КП за відновлення Десятинної церкви. Так само, як була за відновлення Михайлівського монастиря. Краще відроджена святиня, ніж порожнє місце, де вигулюють собак", - сказав Патріарх УПЦ КП Філарет.

Він додав, що Десятинна церква має не менш важливе значення.

"Це перший храм, побудований після проголошення християнства державною релігією. Храм спорудив християнин - Великий князь Володимир. Тому для нас вона, як і Софійський собор - символи Київської Руси-України", - сказав Патріарх.

Водночас, додав він, київський патріархат виступає за збереження фундаменту Десятинної церкви, як це зроблено у Михайлівському Золотоверхому соборі.

Проблема, за словами Філарета полягає в тому, кому відбудована сакральна пам'ятка належатиме.

"Вона повинна належати правдивій Українській церкві. Не російській під назвою "українська". Бо якщо її віддадуть Московському патріархату, то це треба сприймати як нахабні зазіхання Росії на нашу історію та духовність", - сказав Патріарх.

Він висловив упевненість, що відновлена Десятинна церква має належати Українській православній церкві Київського патріархату після об'єднання між УПЦ МП, УАПЦ і УПЦ КП.

Нагадаємо, що у червні митрополит УПЦ МП Володимир благословив братію чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці (біля фундаменту Десятинної церкви) на щовечірню молитву за відродження храму.

Нагадаємо, що раніше проти будівництва Десятинної церкви на руїнах давньоруського храму виступили не тільки тисячі киян, а й місія ЮНЕСКО.

У лютому цього року було оголошено бліц-конкурс на концепцію сучасної музеєфікації залишків церкви Богородиці (Десятинної). 19 травня після невеличкого скандалу переможцями оголошеного конкурсу стали два проекти, які набрали однакову кількість голосів журі. Їх було вирішено об'єднати.

Одна з концепцій-переможниць, яку представив архітектор Андрій Миргородський, передбачає музеєфікацію залишків історичного фундаменту, зведення скляного покриття над ним зі спорудженням каплиці біля входу з боку Пейзажної алеї та відновлення ротонди за музеєм.

Друга ж концепція-переможниця, запропонована архітектором Ольгою Кругляк, передбачає потужну забудову на місці Десятинної церкви.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.