Спецпроект

УПЦ МП щовечора молитиметься за церкву на Десятинній

Митрополит УПЦ МП Володимир благословив братію чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці (біля фундаменту Десятинної церкви) на щовечірню молитву за відродження храму.

Про це повідомляє "Дзеркало Тижня" з посиланням на сайт Волинської єпархії УПЦ.

До спільної молитви, яка проходить щовечора о 21:00, вже приєдналися віруючі УПЦ МП на Волині і в Криму.

Зокрема, митрополит Луцький і Волинський Нифонт у листі наміснику Десятинного монастиря архімандриту Гедеону (Харону) запевнив, що буде "просити духовенство і мирян ввіреної йому Волинської єпархії їхніх молитов за утихомирення злих сердець, які зараз з усією ненавистю і люттю повстали на нашу віковічну святиню".

Підтримав будівництво оновленої Десятинної церкви також митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар.

Текст молитви, яку благословив Митрополит Володимир:

"Господи Ісусе Христе, Сине Божий! Ти бо рекл єси, без Мене не можете нічого чинити; Призри на ни, що моляться Тобі воздвигнути собор Десятинний, на честь Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії, її ж молитвами і всіх Твоїх святих помилуй нас. Амінь".

Нагадаємо, що раніше проти будівництва Десятинної церкви на руїнах давньоруського храму виступили не тільки тисячі киян , а й місія ЮНЕСКО .

"Таке будівництво змінить лінію горизонту існуючого міського ландшафту, і може вплинути на візуальну цілісність і видатну світову цінність об'єкта (буферної зони Софії Київської)", - підкреслювали її експерти.

У лютому цього року було оголошено бліц-конкурс на концепцію сучасної музеєфікації залишків автентичних церкви Богородиці (Десятинної). 19 травня після невеличкого скандалу переможцями оголошеного конкурсу стали два проекти, які набрали однакову кількість голосів журі. Їх було вирішено об'єднати.

Одна з концепцій-переможниць, яку представив архітектор Андрій Миргородський, передбачає музеєфікацію залишків історичного фундаменту, зведення скляного покриття над ним зі спорудженням каплиці біля входу з боку Пейзажної алеї та відновлення ротонди за музеєм.

Друга ж концепція-переможниця, запропонована архітектором Ольгою Кругляк, передбачає потужну забудову на місці Десятинної церкви.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.