Спецпроект

УПЦ КП влаштовує ходу до річниці Хрещення Русі

У четвер, 28 липня, у День пам'яті Святого рівноапостольного великого князя Київського Володимира, Українська православна церква Київського патріархату відзначатиме річницю Хрещення Київської Русі-України.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-центр Київської Патріархії УПЦ КП.

У Володимирському патріаршому кафедральному соборі (бульвар Шевченка, 20) відбудуться урочисті богослужіння: 27 липня з 17.00 - Всенічне бдіння, 28 липня з 10.00 - Божественна літургія.

Богослужіння очолить Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні єпископату і духовенства Київського Патріархату.

Після літургії від Володимирського собору до пам'ятника Святому Володимиру відбудеться хресна хода. Минулого року в аналогічній хресній ході взяли участь близько 20 тис. осіб, з яких 1,5 тис. - духовенство.

Цього року також очікується прибуття великої кількості паломників з усіх регіонів України. Особливістю цьогорічної хресної ходи стане зупинка її учасників на Софійській площі для звершення молебну з нагоди 1000-річчя закладення собору Святої Софії.

Святкові заходи проводяться відповідно до рішення Священного Синоду УПЦ Київського патріархату від 13 травня 2011 р. Про час, місце та мету їх проведення Патріарх Київський Філарет завчасно повідомив представників державної та місцевої влади, правоохоронних органів, від яких отримані всі необхідні погодження.

УПЦ КП запрошує всіх вірян взяти участь у святковому богослужінні та хресній ході.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.