Спецпроект

Людина стала на ноги ще 3,7 млн років тому

Вчені встановили, що далекі предки сучасної людини вже 3,7 мільйона років тому ходили як сучасні люди.

До останнього часу вважалося, що людська хода з'явилася 1,9 мільйона років тому, нагадує "УП.Життя".

В рамках роботи, опублікованої в Journal of the Royal Society Interface, дослідники аналізували 11 стародавніх слідів, знайдених в Танзанії поруч з містом Лаетолі в 70-х роках минулого століття.

Вважається, що ці сліди були залишені австралопітеками Australopithecus afarensis. За допомогою комп'ютерної томографії вчені створили докладні тривимірні моделі слідів, повідомляють Discovery News.

За словами вчених, традиційно вважалося, що при ходьбі людини вигин кістки в центральній частині стопи торкається землі, залишаючи характерний відбиток. Аналіз, проведений дослідниками, показав, що це не є обов'язковою умовою - як заявив один з авторів, Робін Кромптон: "У багатьох сучасних людей хода (в сенсі відбитка вигину) набагато більш мавпяча, ніж у наших предків".

Використовуючи комп'ютерне моделювання, вчені встановили, що А. afarensis ходили практично з прямою спиною, спираючись при ходьбі на великі пальці. При цьому фізично предки сучасної людини сильно відрізнялися від нас - у них були короткі ноги і витягнуті тіла.

Відбитки з Танзанії часто стають об'єктом дослідження вчених. Так, в 2010 році в журналі PLoS ONE вийшла стаття, в якій доводилося, що предки людини освоїли пересування на задніх кінцівках, перш ніж перейшли до наземного способу життя.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.