Спецпроект

На могилі Невідомого солдата знову засмажили яєчню

У понеділок, 20 червня, арт-гурт "Яйце імені Кірєєва і Нестеренка" влаштував акцію на підтримку Ганни Сінькової, затриманої в березні 2010 року за наругу над могилою Невідомого солдата.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Учасники арт-гурту записали відеоролик, який виклали на відеохостингу Youtube, де вони смажать три яєчні на вічному вогні у столичному Парку слави.

"У день чергового пафосного офіціозу в парку Слави за участю Віктора Януковича і Ху Цзіньтао ми засмажили три яєчні на вічному вогні, - йдеться в повідомленні арт-гурту. - Таким чином, ми намагалися привернути увагу громадськості до ситуації з політв'язнем Ганною Сіньковою, яка вже три місяці перебуває в СІЗО за ідіотичними звинуваченнями, оскільки маріонеткові суди нічого не вирішують, а лише виконують наказ згори".

Кірєєв і Нестеренко - прізвище прокурора і судді у справі Сінькової.

Нагадаємо, що Ганну Сінькову в березні 2011 року заарештували з формулюванням "за наругу над могилою" - за те, що 16 грудня 2010 року вона смажила яєчню з сосисками на вічному вогні на могилі Невідомого солдата в Парку слави у Києві.

Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.