Спецпроект

Українці за кордоном назвали червоний прапор поверненням до тоталітаризму

6 травня Світовий конгрес українців висловив обурення рішенням Верховної Ради України про офіційне використання червоного прапора, назвавши його поверненням до тоталітаризму.

Про це повідомила прес-служба СКУ.

"СКУ глибоко стривожений політичною незрілістю та національною несвідомістю народних депутатів, які на 20-му році незалежності України прийняли зміни до Закону щодо легалізації червоного прапора", - йдеться у заяві.

На думку СКУ, депутати, які проголосували за ці зміни, "уможливили пропагування в Україні символіки радянської імперії, тоталітаризм якої засудило міжнародне співтовариство, та заявили про бажання повернути Україну до комуністичного авторитарного режиму".

"Прийняття рішення про офіційне використання червоного прапора є наругою над пам'яттю мільйонів українців, що постраждали внаслідок більше ніж 70-літнього панування в Україні тоталітарного комуністичного режиму, - вважає президент СКУ Євген Чолій. - Цей режим під своїм червоним прапором здійснював геноцид українського народу, руйнував українські церкви, знищував українських діячів науки і культури та всякі прояви українського національного духу".

Світовий Конгрес Українців представляє інтереси більше 20 мільйонів українців та об'єднує в своєму складі українські організації із 32-ох країн світу. Заснований у 1967 році, СКУ був визнаний неурядовою організацією в Економічній та Соціальній Раді Організації Об'єднаних Націй у 2003 році.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.