Спецпроект

Суд заборонив будь-які акції у Львові 9 травня

Львівський окружний адміністративний суд заборонив проводити 9 травня у Львові будь-які акції.

Таке рішення суд ухвалив сьогодні, 6 травня, повідомляє "Галінфо".

Таким чином суд повністю задовольнив позов виконавчого комітету Львівської міської ради.

Нагадаємо, що політичні організації "Русское единство" (Крим) і "Родіна" (Одеса) разом із близьким до КПУ "Антифашистським комітетом" планували влаштувати на 9 травня марш вулицями Львова із 15-метровим червоним прапором.

У відповідь львівський представник партії "Свобода" пообіцяв зустріти цей марш у компанії боксера-чемпіона та інших "менш титулованих, але не менш підготовлених молодих людей".

4 травня Львівська міська рада звернулась до суду з проханням заборонити проведення 9 травня громадських та політичних акцій.

"Відповідачами вже є 13 політичних партій та громадських організацій, і ми просимо суд заборонити всі акції, - повідомила тоді начальник юридичного управління Львівської міськради Гелена Пайонкевич. - Вже в п'ятницю юридичне управління міської ради мало достатньо підстав вважати, що політичні акції можуть спричинити загрозу громадській безпеці 9 травня". 

Розвиток інформаційного скандалу з червоними прапорами на 9 травня можна простежити тут.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.