Спецпроект

Анонс: реконструкція депортованого лемківського села

Сьогодні, 7 квітня, в Центрі польських та європейських студій Могилянки відбудеться презентація проекту "Голоси з минулого: реконструкція зниклого села Незнайова".

Незнайова - повністю знищене лемківське село, що належало до Горлицького повіту у Малопольському воєводстві (Польща). В рамках радянсько-польського договору про обмін населенням 1945 року усі його мешканці були змушені "добровільно" покинути свої рідні місця.

Вони виїхали до УРСР. Більшість з них спочатку потрапили до колгоспів Сталінської (сьогодні - Донецької) області, а згодом поселилися в містах Західної України (Калуш, Долина, Івано-Франківськ).

Дата проведення: 7 квітня 2011 р., 18:00

Місце: Центр польських та європейських студій при НаУКМА (вул. Волоська 10)

Заплановано дискусію на тему повоєнних депортацій з території Польської народної республіки і УРСР, а відтак, й обговорення ширшого питання польсько-українських відносин у повоєнний час.

Основні питання для обговорення:

- Від "добровільності" до "примусу": повоєнні депортації 1944-1947 рр., наявні в сучасній історіографії інтерпретації обміну населення між ПРН і УРСР 1944-1946 рр., їх причини та наслідки;

- Репатріація, евакуація чи депортація? Чим відрізнялися "добровільні" переселення "українців", в т.ч. лемків, від акції "Вісла" чи виселення німецького населення з польських "новоприєднаних західних земель"?

В рамках презентації буде відкрито документально-фотографічну виставку "Незнайова" (автор: Олексій Качмар), а також представлено інсталяції Наталі Гладик.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.