Спецпроект

У ЛУГАНСЬКУ "РЕКОМЕНДУЮТЬ" ВИВІШУВАТИ ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР УСІМ

Депутати Луганської міської ради ухвалили рішення рекомендувати вивішувати на адміністративних будівлях червоний прапор Перемоги разом з державним прапором України "щорічно в День Перемоги 9 травня".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Окрім адміністративних будівель Луганської міськради, районних у місті рад, комунальних підприємств та установ, вивісити червоний прапор Перемоги рекомендують також підприємствам, організаціям, установам, навчальним закладам, які знаходяться на території Луганська.

"Ми виконуємо рішення, прийняте Верховною Радою", - пояснив прес-секретар Луганської міської ради, депутат Олександр Савенко.

Нагадаємо, 21 квітня Верховна Рада України проголосувала за використання копії прапора Перемоги під час святкування 9 травня. Згідно з законом, копія прапору Перемоги відповідного вигляду (ФОТО) може підніматися на флагштоках поряд з державним прапором України.

Тим часом міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко повідомив, що на будівлях посольств України за кордоном 9 травня не буде вивішуватися червоний прапор Перемоги.

Простежити розвиток інформаційної кампанії "за" і "проти" червоних прапорів на 9 травня можна за тегом "День Перемоги".

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.