Спецпроект

У Москві хочуть бучно святкувати ювілей Київської Русі - "як до 1917 року"

21 квітня 2011 в Москві на виконання указу Мєдвєдєва відбудеться міжнародний круглий стіл, присвячений підготовці святкування наступного року 1150-річчя утворення давньоруської держави.

Про це повідомляє агенція "Інфорос".

"Згідно з "Повістю врем'яних літ", поява першого східнослов'янської держави - спільної колиски Росії, Україні і Білорусії - датується 862 роком, - повідомляють організатори заходу, - і до жовтня 1917 року ця пам'ятна дата широко відзначалася. Святкування проводилися 8 вересня, у день Різдва Пресвятої Богородиці".

З особливим розмахом ювілей пройшов у 1862 році. У Великому Новгороді був відкритий пам'ятник Тисячоліття Росії, відбувся військовий парад, урочистості тривали три дні.

У березні президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв підписав указ "Про відзначення 1150-річчя зародження російської державності".

У розвиток ідей президентського указу російські організатори хочуть провести ряд спільних з Україною і Білоруссю акцій.

За їхніми словами, "основною метою ювілейних заходів має стати зміцнення єдності братніх східнослов'янських народів у сучасних умовах, розкриття потенціалу міждержавної інтеграції на пострадянському просторі, протидія спробам фальсифікації історії".

Метою круглого столу з підготовки до 1150-річчя є консолідація творчих зусиль і організаційних ресурсів всіх зацікавлених сторін.

Планованим результатом заходу повинні стати формування громадської координаційної ради і прийняття спільної резолюції. На основі цього документу планується приступити до розробки пропозицій за планом громадських заходів ювілейного 2012 року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.