Спецпроект

Львівські депутати вшанували в Майданеку пам'ять убитого нацистами священника

Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич і деякі депутати облради взяли участь у заходах із вшанування пам'яті блаженного священномученика Омеляна Ковча, що відбулися на території концтабору Майданек (Республіка Польща).

Про це ЗІКу повідомила прес-служба Львівської облради.

У своєму виступі голова Львівської облради висловив побажання, щоби трагічні дні панування нелюдської влади ніколи більше не повторилися на цій землі.

"Пишаємося, що маємо такого українця, який яскраво продемонстрував приклад служіння не тільки своєму народові, але й іншим, - сказав Панькевич. - Наш обов'язок відновити пам'ять про таких людей, які у дуже складний та жорстокий час робили правильний вибір. Молімося, щоб священномученик допоміг нам дізнатись про нашу справжню історію, щоб ми знали усіх людей, які віддали своє життя задля добра інших. Молімося до Омеляна Ковча, аби дав усім українцям єдність, а також - єдність з усіма іншими народами".

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Делегація Львівської облради поклала квіти до символічного пам'ятника Блаженному Омеляну Ковчу, на якому є надпис - слова священномученика: "Тут я бачу Бога. Бога, який однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей".

Нагадаємо, у 1944 році греко-католицький священик Омелян Ковч, який до останнього дня виконував у концтаборі свої священичі обов'язки, прийняв в крематорії Майданеку мученицьку смерть.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.