Спецпроект

Автор "Чорного ворона" отримав Народну Шевченківську премію. Буде фільм

Під час урочистостей у Холодному Яру біля пам'ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупака письменнику Василю Шкляру вручили Народну Шевченківську премію за його історичний роман "Чорний ворон".

Про це повідомив з місця подій кореспондент "Історичної Правди".

За словами представника громадської "Холодноярської Ініціативи" Андрія Юсова, який вручав премію, на сьогоднішній день уже зібрано понад 255 тисяч грн.

"Хто за те, щоб вручити Народну Шевченківську премію письменнику Шкляру?" - запитали організатори. Присутні одностайно підняли руки.

"За повернення українській нації історичної пам'яті вручаємо Василю Шкляру Народну Шевченківську премію", - сказав Юсов.

Фрагмент роману "Чорний ворон"

Раніше літератор пообіцяв, що у випадку, якщо гроші будуть зібрані, віддасть їх на створення кінофільму за мотивами його роману, а також, можливо, візьметься написати роман про Українську повстанську армію

Сьогоднішнє вшанування загиблих у квітні 1920-го холодноярівців стало найбільш масштабним за всі роки його існування. Як сказав у своєму виступі Василь Шкляр, "в перші роки існування історичного клубу Романа Коваля сюди приходили одиниці, потім десятки, торік сотні, а сьогодні - тисячі".

Дивіться завтра фоторепортаж "Історичної Правди" про перебіг подій у Холодному Яру

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.