Спецпроект

Солдатенко обіцяє створити історичну спеціальність для фахівців із національної пам'яті

Голова Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко каже, що УІНП з державного відомства, яке віддавало накази по чиновницькій вертикалі, буде перетворено на повноцінну наукову установу.

Про це голова УІНП заявив в інтерв'ю "Історичній Правді".

"Коли інститут був органом виконавчої влади, то мав департаменти і управління, - сказав Солдатенко. - Тепер замість розпорядчих підрозділів ми створимо наукові відділи".

За словами керівника УІНП, в наукових відділах буде така ж структура, як в академічних інститутах: головний науковий співробітник, провідний науковий співробітник, старший науковий співробітник, науковий співробітник і молодший науковий співробітник, із відповідними функціями.

Також у новому положенні про інститут записано, що тут буде створено Спеціалізовану раду з захисту дисертацій із наукової спеціальності, пов'язаної з вивченням національної пам'яті.

"Цієї спеціальності в нас наразі немає, - зазначив Солдатенко. - Ми вирішимо, як вона буде називатися. І спеціалісти, які захищатимуться, отримуватимуть документ із зазначенням цієї спеціальності. Будуть аспірантура, докторантура... Тобто УІНП функціонуватиме як наукова установа, а не розпорядчий орган".

Як повідомив голова УІНП, поки що уряд призначив у склад інституту трьох осіб - голову і двох заступників.

"Чекаємо державної реєстрації нового інституту, затвердження урядом штатного розкладу і нових стандартів заробітної плати, - розповів Солдатенко. - Тоді ми зможемо частину співробітників, які працювали в попередньому інституті і готові перейти до нового інституту, зарахувати вже в штат нової установи".

За словами чиновника, майже половина з попереднього штату УІНП (загалом 43 людини) вже звільнилася. Замість них шукатимуть "людей, які вміють вести інтенсивну і плідну науково-дослідницьку роботу".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.