Спецпроект

Цхінвальський режим фальсифікує історію війни проти Грузії

Блогер з Санкт-Петербурга eyra-0501 у своєму живому журналі надрукував свідчення фальсифікації нещодавньої війни Росії проти Грузії 2008 року.

 

На середній марці, випущеній сепаратистським режимом у Цхінвалі, у верхньому ряду - події 12 серпня 2008 року, коли російська авіації нанесла удар по грузинському місту Горі. Тоді загинули кілька мирних мешканців, один із яких і потрапив в об'єктив українського фотожурналіста агентства Reuters Гліба Гаранича. 

Оригінал знімку фотожурналіста Гліба Гаранича, знятого в Горі в серпні 2008 року

У 2008 році російські пропагандисти вже намагалися фальсифікувати історію війни проти Грузії, використовуючи саме це фото. Тоді було оприлюднене фальшиве інтерв'ю Гаранича радіо "Эхо Москвы", де він нібито визнає, що представлені на знімку - "Моделі, можна сказати. Люди, які погодились допомогти нам зробити знімки. А що тут такого?".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.