Спецпроект

Огризко: в очах Кремля Україна - "историческое недоразумение"

Ставлення в Кремлі до України за ці 20 років ніяк не змінилося. У їхніх очах ми були і залишилися "хохлами", таким собі "історіческім недоразумєнієм", яке треба пошвидше виправити.

Про це в інтерв'ю УНІАН заявив екс-міністр закордонних справ, заступник голови політради партії "Наша Україна" Володимир Огризко.

Колишній міністр вважає, що прем'єр РФ Володимир Путін привселюдно образив мільйони українців, які загинули і які ще живі, закрив у Росії українську організацію і бібліотеку.

"Найприкріше те, що ці речі продовжуватимуться, - зазначив Огрзико. - Залишається лише сподіватися, що теперішня влада врешті зрозуміє, що панове у Москві розуміють співрозмовника лише в одному випадку: коли він має позицію. Коли ж її немає,  претензій та зазіхань стає щоразу більше. Треба просто відкрити підручник справжньої російської історії і трошки його почитати".

На думку Огризка, нинішньому складу МЗС варто активніше реагувати на "історичні" заяви представників Росії:

"Щодо ж коментарів, які дає наше МЗС, за таку державу стає просто соромно. Дехто, правда, сміється, але від того не легше. Уявіть собі реакцію будь-якої європейської країни на такі речі… Але ж ні, там такого взагалі не може бути".

"Уявіть собі, що таке відбулося б ще пару років тому. Безумовно, МЗС не мовчало б, - сказав екс-міністр. - Обов’язково були б відповідні дії: дуже чіткі і зрозумілі. А сьогодні на нього навіть не зреагували. Мабуть, дана вказівка, що ковтати все, чим у нас плюнуть. Ось і все".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.