Спецпроект

У Дніпропетровську показують старовинні хрести

У Дніпропетровську відкрили виставку старовинних хрестів "Образ Хреста". Її представив Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького.

В експозиції представлені роботи давніх майстрів з фондів історичного музею та приватних колекцій, повідомляє радіо "Свобода".

"У гостей виставки з'явиться можливість побачити на власні очі, як змінювався зі століттями головний символ християнства", - кажуть працівники музею.

На виставці також представлена частина колекції натільних хрестів і малої пластики VI - XX століть (близько 100 одиниць) колекціонера і археолога Віктора Векленка.

Доповнюють експозицію роботи сучасного майстра іконної пластики, члена Національної спілки художників України Юрія Федорова.

Основним завданням виставки є об'єднання двох епох: давнини та сучасності.

Дніпропетровська музейна колекція культових речей - одна з найбільших в Україні. Вона бере свій початок 1905 року. Саме тоді, отримавши від Синоду дозвіл на обстеження церков Катеринославської єпархії, академік Дмитро Яворницький виявив і врятував кілька сотень старовинних церковних книг, ікон, літургійного одягу та іншого церковного начиння.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.