Спецпроект

ГРОШІ НА ХРАМ УПЦ (МП) ВІДІБРАЛИ В ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК?

Гроші на будівництво нового кафедрального храму УПЦ (МП) відібрали в охорони пам'яток культури Києва. Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

"Перш ніж виділити 11 мільйонів гривень на будівництво Свято-Воскресенського собору УПЦ (МП), Київрада вилучила 15 мільйонів з бюджету Головного управління охорони пам'ятників культури КМДА, - сказав Бригінець в  під час круглого столу з питань державного фінансування релігійних організацій.

Депутат упевнений, що частина цих "звільнених" коштів і пішла на будівництво "скандального храму" біля станції метро "Либідська".

Нагадаємо, на початку грудня стало відомо про виділення 11 мільйонів гривень на будівництво Свято-Воскресенського собору УПЦ (МП).

Пізніше прес-служба Київради повідомила, що гроші підуть не на будівництво храму, а на перенесення інженерних комунікацій. Незважаючи на це, активісти громадських організацій визнали дії Київради незаконними і влаштували акцію протесту.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.