Спецпроект

Табачник: "Про галичан я говорив не як міністр, а як людина"

Нинішній міністр освіти відмовився вибачитися перед мешканцями Західної України за власні слова про "вбивць, зрадників і посібників гітлерівських катів".

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник в ефірі телеканалу "Інтер" відмовився вибачитися перед мешканцями Галичини за свої слова в одній з публікацій про відмінність галичан від решти українців, повідомляє "Ліга" .

Журналісти нагадали Дмитру Табачнику, його слова про те, що галичани не мають нічого спільного з іншим народом України і запитали, чи він не вибачиться, на що Табачник відповів:

"Ні. Тому що я вважаю, що кожна людина має право відставати свої думки і позиції. І коли ми говоримо про відмінності лінгвістичних, про різні ментальних поглядах, тоді нам потрібно змусити вибачиться Івана Франка, який писав ще більш різко, Івана Нечуй-Левицького, Павла Скоропадського та багатьох інших ".

За словами нинішнього міністра освіти, людина, яка займає службову позицію, повинен чітко дотримуватися законодавства, Конституції та нормативних актів. "А право на свої погляди повинен мати кожна людина", - заявив він.

Нагадаємо, у вересні минулого року Д. Табачник оприлюднив у пресі свою статтю "Від Ріббентропа до Майдану", в якій написав, що "галичани практично не мають нічого спільного з народом Великої України".

"Наші союзники і навіть брати - їхні вороги, а їхні герої (Бандера, Шухевич) для нас - вбивці, зрадники і посібники гітлерівських катів", - зокрема, зазначав у своїй статті Д. Табачник.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.