Спецпроект

Ющенко не прийшов у суд захищати указ про Бандеру-героя

У середу, 10 листопада, відбулося попереднє засідання у справі про указ президента Віктора Ющенка щодо героїзації Степана Бандери. Його вимагає скасувати лідерка ПСПУ Наталія Вітренко.

Окрім неї, сторону позивача представляв заступник голови ПСПУ Володимир Марченко. На суд не прийшли юристи ані від адміністрації президента Януковича, ані від Ющенка.

Наступне судове засідання в Окружному адміністративному суді Києва у справі про указ президента України "Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті" відбудеться 22 грудня. Про це повідомляє газета "Україна молода".

Напередодні засідання газета «Україна молода» висловила намір долучитися до процесу на боці відповідачів як третя особа і закликала «всіх небайдужих наслідувати цей приклад», аби захистити звання Героя для Степана Бандери.

На заклик відгукнулося близько 20 людей, серед яких - відомі в минулому політики, дисиденти, як-то Степан Хмара і Василь Овсієнко, нащадки борців за волю України - зокрема, Наталя Осьмак, дочка голови УГВР Кирила Осьмака, адвокат, народний депутат І скликання Іван Макар та інші.

Суддя встигла зачитати 33 заяви від фізичних осіб та дві від юридичних ("України молодої" та Спілки офіцерів України), які побажали приєднатися до процесу як третя особа на боці відповідача.

Наталя Вітренко виступила проти долучення "третіх осіб". Одначе суд кількох осіб долучив - зокрема, Степана Хмару та його дружину, Наталію Осьмак, Івана Макара та деяких інших. Відмовили, окрім десятків звичайних громадян, також юридичним особам - Спілці офіцерів України та газеті "Україна молода".

На відмову Спілці офіцерів голова СОУ В'ячеслав Білоус відреагував так: "Оскільки наша організація вважає себе правонаступницею борців за незалежність України, ми маємо обов'язок захистити їхню честь. Відмовили нам як юридичній особі - завтра матимуть тисячі заяв від фізичних осіб".

Адвокат Степана Бандери-молодшого Роман Орєхов (до речі, громадянин Російської Федерації) заявив клопотання про переклад на українську мову всіх документів, які долучені до справи і вчинені недержавною мовою.

Також суддя задовольнила клопотання двох "постраждалих" поляків iз боку позивача; були взяті до уваги й папери від Краківської міськради.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.