Спецпроект

Депутат-регіонал виліз із "Криївки"

Співвласник популярного львівського ресторану «Криївка» Андрій Худо переконаний, що завдяки цьому закладу багато було зроблено для порозуміння між росіянами та українцями щодо ставлення до УПА.

Так Андрій Худо відреагував на заяву народного депутата від Партії регіонів Олега Царьова, що львівський ресторан «Криївка» треба закрити за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

«Але ми, напевне, для порозуміння між росіянами та українцями стосовно УПА зробили більше, ніж всі оці політики, які й розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Росіяни, виходячи із нашої «Криївки», зовсім по-іншому сприймають УПА, в позитивному напрямі. Тому всі такі заяви в мене викликають посмішку і нерозуміння», - сказав Худо у телефонному коментарі для ZAXID.NET .
 
Водночас співвласник мережі ресторанів «Фест» наголосив, що слово «москаль», яке образило народного депутата, не тотожне слову «росіянин».

«Якщо він не сприймає частину концепції, значить, він - не наш клієнт. Нехай не ходить у наш ресторан, нехай ходить у ресторан партизанської слави», - сказав Худо.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.